На попередню сторінку сатири
На головну сторінку
Перейти до збірки поезії "Палімпсести життя"
Напишіть мені
|
Забреханий Сірко
Доборолась Україна
До самого краю, -
Гірше ляха свої діти
Її розпинають.
Т. Шевченко
Забрехався наш Сірко на ціленьке місто,
Та й у Раді замісив непонятне тісто.
Ми питаємось його: ”Де той Ринок буде”,
Та що в реконструкції собі він таки здобуде.
Але Сірко нам на те щось дурне городить,
Що не знати як вже нам (жителям) догодить,
Бо він краще знає як хату будувати,
А тому йому так лєнь шлях нормально слати.
І будиночки собі техніка нехай руйнує,
Бо вже меншої ніде він тобі не сплюне.
Ми знов кажем: „ план той де ?” – він: банькаті очі
Тоді каже: „ Не знайду” й „ Що від нього хояем”
Ми питаєм: ”Це законно?” – три дні думав хлопець,..
А на третій каже той: „ Незаконно значить”.
Тоді радим: „Зупиняй !”, - „ Ще чого робити.
Я не буду, бо мені водку треба пити”.
Ми говорим : „Не дамо Ринок руйнувати”, -
„ Що вже хочете робіть. Я іду до хати”.
Тоді в пʹятницю собі площу зблокували
І кайданами до всіх технік прикувались.
Схаменувся наш Сірко: ” Годі ! Я здаюся,
Але дайте я собі знов таки напюся.
І сказав тоді усім: „Буду зупиняти
Техніку, якій раніш наказав я стати”.
Але техніка ще день хтіла торохтіти
І новенькі трактори їхали пихтіти,
Та ніхто не працював – справили вражіння,
Бо кайданами скувалися ми до пообіддя.
Отакий – то наш Сірко – робить беззаконня,
Та трофеї гонорово ставить в підвіконня.
І таких потрібно гарно, хлопці, нам взувати,
Щоб бардаку той не зміг в хату притаскати...
Азарт – це гра
Азарти навчились вкраїнської мови
(О Боже! Це ж радість велика усім!),
Й поперлись складати граційно промови
Про другу державну, що гряне, мов грім.
А грім той настане із січня крутого,
Крутелики вгатять московську, а ти
Приюшений будеш. Учити нового
Заставлять по-русскі тебе братани!
Азарти і Янкі, кулі у скронях –
Як класно вони собі заживуть!
Калашніки зроблять новенькую змову
І радо стрілятимуть тих журналюг.
Й куратором стане Азарт наш шановний
У львівської області, щоб тирить грошви,
А потім остатки паскудно відломить,
Що довго Львів шитиме шрами на шви.
На те він Азарт – не скажу я більше –
Азарт над азартами Партії еР,
Проте русофіл, укрфоб. Щонайгірше –
Цей запал єднання у нім не помер.
Львів
УрАкадемія
Перше вересня хмурне на дворі,
А урочистість впевнено собі іде,
Про нас чиновники усе говорять
І Садовий нікого тут не обійде.
Ми слухаєм Олійника старого
Про Революцію і наш Майдан,
Який продав цей Ющенко убогий
Й собі з веселістю пустився в тан.
Тут й Ректор, Калинець нас наставляють
Пройти стежину знань нам без проблем,
А наші погляди по них гуляють
І вірять недовірливо в одну з дилем…
Минає урочистість теж прекрасно,
Нам в alma mater вносять хоругву,
А первачки ідуть туди ж помалу
Під музику незвідано дзвінку.
Львів
Дубль два – Україна
Десь слухав вухом – другая державна
Та русска, як махав колись прьємьєр,
Вона вже буде світла і преславна –
По – руські говоритиме кур’єр.
А хто не буде по-маскальськи говорити,
То хартія нахаркає усім у лоб
І будуть москалі прегарно бити
Та обзиватиме мєнтовський жлоб.
А заживемо ми богачє чєм Рассія,
Однако в зоні скинемось кістьми
Та все давати будемо й повії
Розплодяться з покритками. Ченці
Знесуться до небес. А ми підемо
Служити в армію або у гріб,
Проте ми жити гарно вже будемо
Та їсти з сухарями хліб.
І заживемо із Рас сією у парі
Мов давні подруги старі й дурні,
Бо руські кажуть « Ми сестрички знані»,
А перші старші в суперечностях війни.
Львів
Любов
Прийшла весна. Любовю пахне знову,
Політики зібралися на старт,
Щоб далі жертися в Верховнім холі,
Бо їм на всіх плювать й плювать.
А Юля тягне ковдрочку на себе -
Під Ющенка косити зібралась,
А Коаліция народ старий гамселить -
Вона ж від нього скоро відреклась.
Та Юлька хоче все це припинити
Й Парламент копнути отак під зад,
А в святкуванню чорно пити й пити,
Коли ті будуть хутко утікать.
Проте та Коаліция боротись буде далі
За владу, гроші і дурних людей,
А ми лиш будем цьому раді -
Такі ми немічні, що підем у бордель?
Скоморовка *
Пораду дайте, бо таки не знаю,
Як втрапити не в пекло, а до раю
І вічно ночами таки не засинаю,
Бо влада думки із обіймів не пускає
*від скоромовка - Автор
МНСУ+МТУ=бєзпрєдєл
Працює Шуфрич і тсарий Рудьковський
Над новим місяцем аварій навісних -
У них є повно планів тих відьомських,
Щоби стравити схід такий дурний!
А може і не схід на сраку прив''язався,
Можливо вибори на заході зірвать...
Ой!Я ж забув, що з небораками зв''язався -
Не вибори, а гроші їм потрібні, вашу мать!
Вони ж так думають про нарід України,
Що вибухи зчиняють скрізь. Вони
Працюють впевнено в своїй маржині -
Пускають під укіс ці поїзди, жиди!
Такий прикол. Потрібні ж приколісти -
Без них і світ немилий навкруги!
Хватаєт нам дибілів й клятих пофігістів -
Вони в лісах, гаях - погляньте й на луги!
Після виборів.
Ось вибори на щастя вже минули,
Пихатість розриває рота соцлайну,
А демократія ще торшки місць здобула -
І знов, здається,Ю сунем у війну.
І комуністи всюди тичуть свого носа,
Вставляють упівцям ті палки до коліс,
А Україна знову залишилась боса -
Бідота далі тихо тягне ту у ліс...
Та тільки й чуєм про покращення на щодень,
Інфляція жере нам гроші надарма,
Вже й борг з''явився і на газ й на водень,
А толку як не було, так й нема.
Проте стабільністю аж тхне на всю округу, -
Совок аж вірить популістам навісним,
А ті все чинять над народом тим наругу
І під укіс пускають далі поїзди.
Санта Шуфрич.
Ніяк не може Шуфрич натриндіти,
Що буде в нас безпечно навсєгда,
Проте слова продовжують кудись летіти
І далі бреше, бо нічого він не дасть.
А люди ті продовжують страждати,
Будинки падати, трощитись поїзди:
Скрізь вибухи, повсюди дикі крики
І Шуфрич гнати вже не хоче свім пізди.
Нехай же гинуть люди в Україні,
Нехай же вимруть до останнього вони -
Нам Санта Шуфрич купить домовину:
Ми тільки жити вже не маємо коли.
Литвин - 2007
Не знає Ющ, що з Литвином робити,
Бо сам той лізти в коаліцію махав -
Його ж не можна як лоха побити,
Бо він скрізь кришу в виборців шукав.
Тому, хитрюга, двадцять місць узявши,
Шукати прихистку не хоче вже ніде -
Йому ж потрібно, голоси віднявши,
В наступній Раді більше загребти.
Потрібно ж нам глобально мислить люди -
Державні гроші - "Блоку Литвина",
Бо НУ-НС та БЮТ все можуть стырить всюди
І нам не буде, що потирити з бабла...
Галюніки компартії
Знову подуріли комуністи чи добряче
Хильнули водочки за родіну таки
І рвуться в бій, всіх топчуть нетерпляче
Та б''ють об землю пишні літаки.
Мені здається - першим заразились хлопці,
Хоч водочка у них завжди ішла,
Кармани ширшали та впивались морди
Та й зараз припинитись це не поспіша.
Живуть совки в двадцятому столітті,
Хоча плюс перший диха за вікном
І роблять скрізь роботу лихозвітну -
Їм дай побавитись у війни тим багном.
Та ті живущі -ще не повмирали
Й Москва їх кличе на роботи вже не рік
І ті рокаим в праці ще не постирались -
Раби ж такі належать до калік.
Резолюція
Компартію знов кинули усі суди
Й сказали зась перегляду цій справі:
"Всі вибори надчесно у країні цій пройшли,
Порядок був і є у цій державі.
А вам судитись закортілось надарма,
Вам би побільше владоньки накрасти
І совісті таки давно нема -
Таким є легко у кювет крутий попасти.
Тому не будем все переглядать:
Порядок був і є у цій державі,
Хоча нам гроші за нечесність треба дать
Та зараз чесність захищаєм величаво".
Котимось
Куди не глянь - дибіли, крадуни,
Потворні проститутки. геї підераси,
В машинах роз''їжджають з пузом пердуни -
Зашкалюють за сто на дикій трасі.
А наш даїшник ріже скрізь бабки
Й пердить на всіх дурних тих підерасів -
там філки наживати треба та горбки -
Широкість є прекрасою для гарних асів...
І кожен лиже дупу вищому за себе, -
Язи к німіє від брудних тих залицянь...
Тут так бракує, хлопчику для тебе
Дурдому для подальших цих поневірянь.
9.02.2008 року Львів
Від А до Я
Ця опозиція як пес на кістку злиться
І піну душить з пащі - аж кипить!
Чекайте Яник і Ахмет! Ще владонька присниться -
Доволі хлопці з злості тупо вить.
Вам треба відпочити, силоньки набратись,
Навчитися терпіти, не курити по садах,
Нарешті вже помитись й покупатись,
Щоб кров''ю не смердіти по ночах.
Шампунем з милом грошеньки відмити,
Віддати крадене народу і не раз
Платить податки, в мирі далі жити,
Молитись Богу ревно повсякчас.
А може ще віддати всі багатства,
Собі покуту взяти надтяжку,
Відмовитись від вбивчого братанства
І їсти їжу не завжди гірку...
А далі... Далі час і Бог усе покажуть...
Можливо виправдають радо небеса,
А може в пекло віднесуть відразу -
Можливо ви зробили все дарма?
10.02.2008 року Львів
|